Генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента України Віктор Дубовик озвучив перелік кроків, які можуть бути здійснені надалі в рамках судової реформи.
«Часто можна почути, що судова реформа є однією і найбільш тривалих в Україні. Щодо цього можна дискутувати, бо судова реформа, навіть якщо оцінювати час, що минув з Революції Гідності, не була послідовним безперервним однорідним процесом і мала різні результати. Серед позитивного:
- курс на деполітизацію судової влади;
- посилення її підзвітності перед суспільством;
- кадрове оновлення суддівського корпусу на конкурсних засадах.
Проте частина проведених заходів за вказаний проміжок часу не була ефективною та зустрічала значний супротив.
Як наслідок, на тривалий час була припинена робота органів суддівського врядування, зупинені конкурсні процедури, що істотно вплинуло на доступ до правосуддя, адже викликало серйозну кадрову проблему, яку ми відчуваємо і на сьогодні, збільшило навантаження на суддів та апарат, збільшило строки розгляду справ, призвело до суспільної напруги.
Проте за останні роки Україною зроблено багато кроків до європейської інтеграції і здійснено комплекс реформ для наближення до стандартів ЄС.
Україна продемонструвала значний прогрес і у сфері реформування судової системи.
Як наслідок:
- на якісно нових конкурсних засадах і за результатами перевірки на доброчесність, відповідність критеріям професійної етики сформовано ключові органи суддівського врядування – Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів України;
- відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя та розпочався процес формування Служби дисциплінарних інспекторів;
- удосконалено порядок відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах та проведено відкритий для громадськості конкурс до КСУ, за результатами якого вже призначено суддю КСУ;
-
- удосконалено процедури добору кандидатів на посади суддів;
- оголошено конкурси на посади суддів місцевих і апеляційних судів, а також до ВАКС.
Водночас, все ще маємо багато проблем, що очікують вирішення.
Серед них, зокрема, такі:
- вирішення питання заповнення великої кількості вакантних посад суддів, щодо яких необхідно здійснити проведення конкурсів;
- завершення кваліфікаційного оцінювання суддів;
- розробка на підставі досвіду європейських країн правил, які б не допустили зупинення функціонування суддівського врядування;
- удосконалення вимог до декларації доброчесності судді, кандидата на посаду судді та процесу їх перевірки;
- запровадження чіткого переліку підстав для дисциплінарної відповідальності суддів, у тому числі Конституційного Суду України;
- автоматизація більшості робочих процесів, які відбуваються у ВККС, з використанням високоефективних продуктів програмного забезпечення, що сприятиме оптимізації часових, людських і фінансових ресурсів;
- декомунізація і дерусифікація назв судів (перейменування);
- створення нового суду для розгляду адміністративних справ за участю національних державних органів, укомплектованих суддями, які пройшли перевірку на професійну компетентність та доброчесність (тобто, створення Вищого адміністративного суду за прикладом ВАКС – прим. ред.);
- розробка нової мапи місцевих загальних судів. Реформа не занадто популярна. Водночас її якісна реалізація дозволить вирівняти суддівське навантаження по країні, що покращить рівень доступу громадян до правосуддя;
- проведення аудиту і реорганізація ДСА;
- матеріально-технічне забезпечення судів, у тому числі на деокупованих територіях;
- забезпечення справедливої оплати праці апарату судів;
- забезпечення збереження архівів судів і матеріалів справ, їх оцифровування;
- подальша цифровізація судочинства, зокрема, модернізація Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Це далеко не повний перелік» - зазначив він.
За його словами, завдань багато, і більшість з них потребує консолідації зусиль представників усіх гілок влади, громадянського суспільства, а також допомоги міжнародних партнерів та експертів.
Автор: Наталя Мамченко
_03_03.png)
