Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Сам факт закінчення строку дії правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін та не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання нею свого обов’язку.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, залишаючи без змін попередні рішення у справі №643/651/21, інформує «Закон і Бізнес».
Позивач вважав, що після звернення банку до суду з вимогою про дострокове повернення суми кредиту кредитний договір припинив свою дію й подальше нарахування банком будь-яких процентів та інших платежів суперечить вимогам чинного законодавства.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, в задоволенні позову відмовлено, оскільки на час розгляду справи зобов’язання позивача перед банком є невиконаним. Також судами не встановлено жодної з
підстав, визначених стст.599, 609 ЦК, для визнання припиненим зобов’язання позивача перед банком за кредитним договором.
КЦС погодився з такими висновками, зазначивши, що зі змісту стст.599—601, 604—609 ЦК випливає, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов’язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.
Також наголошено, що положеннями ст.593 ЦК не передбачено такої підстави для припинення зобов’язання, як зміна банком строку дії кредитного договору шляхом направлення вимоги на адресу позичальника про дострокове погашення кредиту. Така вимога змінює лише термін кредитування, але не припиняє відносин щодо виконання умов кредитного договору.
Крім цієї справи до огляду практики КЦС за квітень 2024 року включено низку інших. Так, у спорах про захист честі, гідності і ділової репутації зазначено, що негативна інформація, зі змісту якої потенційний роботодавець мав можливість сформувати уявлення про професійні та ділові якості особи, є фактичним твердженням, а поширення такої інформації принижує честь,
гідність і ділову репутацію такої особи.
У спорах, що виникають із питань захисту права власності, наголошено, що ефективним способом захисту права власника земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні належною йому ділянкою, спричинених таким порушенням, є лише вимога про знесення самочинного будівництва відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК, і вирішення такої вимоги виключає застосування інших вимог. При цьому скасування рішення державного реєстратора не забезпечить усунення порушень прав позивача як власника спірної земельної ділянки, спричинених самочинним будівництвом.
У спорах, що виникають із виконання чи невиконання договірних/ недоговірних зобов’язань, вказано, що несанкціонований овердрафт, що виник внаслідок помилкового зарахування коштів на рахунок фізичної особи, є заборгованістю цієї особи перед банком, що не була обумовлена договором. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок банку поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тому такі кошти підлягають поверненню відповідно до
ст.1212 ЦК.
А у спорах щодо звернення рішень до виконання і контролю за їх виконанням акцентовано, що у разі смерті матері дитини, на користь якої стягнуто аліменти на утримання дитини, обов’язок батька сплачувати аліменти на дитину на підставі судового рішення не припиняється. Заміна сторони у виконавчому провадженні на законного представника дитини, якій не виповнилося 14 років, відповідатиме якнайкращим інтересам дитини з огляду на цільове призначення аліментів та захист законного права на отримання аліментів від батька.
_03_03.png)
